Історія Ірини Жук: врятувати себе та стати точкою опори для інших

«Я не могла зрозуміти, хто я, що я і що взагалі відбувається», — психіка Ірини з останніх сил намагалася її захистити. Далі — перша госпіталізація до психіатричної лікарні по швидкій. І так тричі на рік. Наразі наша героїня має інвалідність 2 групи внаслідок психічного порушення. Як же так сталося?

12 років тому Ірина опинилася самотньою матір’ю двох малолітніх дітей. Особисті емоційні переживання, недоїдання та недосипання виснажили дівчину та активували спусковий механізм психічного порушення. Але якщо копнути глибше, то цьому всьому передувала також і післяродова депресія, успішно проігнорована самою Іриною та її близькими: «У моїй родині не було звичаю звертатися до психологів чи психотерапевтів».

На допомогу в побуті та вихованні синів Ірини прийшли її батьки. Проте, як часто це трапляється, стосунки були непростими. «Для мене важлива частина — прийняття мене як людини не з інвалідністю, а яка може любити, творити і жити в цьому житті», — цієї складової у вузькому сімейному колі наша героїня не віднаходила. Декілька років життя пройшло у домашніх клопотах і вимушених госпіталізаціях.

Усе почало змінюватися, коли в межах КНП «КЛ «Психіатрія» Ірина відкрила для себе Центр медико-соціальної реабілітації. «Центр реабілітації — промінчик надії в моєму житті», — там наша героїня знайшла однодумців, з якими пронесла дружбу крізь роки, карантин і повномасштабну війну та організувала Групу самопомочі у 2022 році. Там же на тематичних модулях Центру дівчина набула знань і навичок: «Тепер не хвороба мене контролює, а я її». І в цьому ж таки Центрі Ірина познайомилася з Оленою Каретною, з якою вона працює над покращенням свого життя і досі.

Справа в тому, що до 2019 року Центр медико-соціальної реабілітації при КНП «КЛ «Психіатрія» розробляв програму «Ведення випадку». По суті: за кожним клінічним психологом і психологинею закріплювалася певна кількість клієнтів, яких вони «вели» по життю і всіх його сферах. Саме такою ведучою для Ірини стала Олена.

У 2019 році за браком коштів Центр було скорочено. На щастя, напрацювання з програми «Ведення випадку» не пропали дарма. Їх підхопила новоспечена на той час громадська організація «Психабіліті», що природним чином утворилася з фахівців і фахівчинь Центру, членів сімей його клієнтів і клієнток та самих осіб з психічними порушеннями. Ідея програми «Ведення випадку» лягла і в основу послуги «Помічник особи з психічним порушенням», над втіленням якої зараз працює ГО «Психабіліті».